Професорсько-викладацький склад: професорів, д.мед.н. - 1, доцентів, к.мед.н. - 4, асистентів, к.мед.н. - 5, асистентів без вченого ступеня - 2. Допоміжний персонал: старший лаборант - 1, підсобних робітників - 2, заочних аспірантів - 1, магістрів - 1.

Кафедра інфекційних хвороб була заснована в 1933 р. у Харківському медичному стоматологічному інституті. Перший її завідувач - доцент І.І. Костюков керував кафедрою з 1933 по 1954 рр. За цей період кафедра сформувалася організаційно та матеріально і забезпечувала якісну підготовку лікарів-стоматологів. Були опубліковані наукові праці присвячені клініці й лікуванню широко розповсюджених у довоєнний і післявоєнний період інфекційних хвороб зокрема "Застосування новарсенолу для лікування поворотного тифу". У 1941 р. інститут був евакуйований у м. Фрунзе. В 1944 р. після визволення Харкова відновив свою роботу в рідному місті, а кафедра була реорганізована в курс при кафедрі внутрішніх хвороб. Увесь період роботи курсу в Харкові підготовку студентів забезпечували представники харківської школи інфекціоністів – доценти М.Я. Шендерович, М.Х. Агєєва, асистент Н.Н. Горянська та ін., на чолі з відомим вченим-клініцистом професором І.Р. Брауде.  У 1954 р. завідувачем курсу інфекційних хвороб став доцент, к.мед.н. М.Я. Шендерович. Він автор 12 наукових праць: "Менінгоенцефаліти як ускладнення епідемічного паротиту", "Зміни крові при грипі А, В і сезонних катарах верхніх дихальних шляхів".  У 1964 р. на посаду завідувача курсом обрана к.мед.н. М.Х. Агеєва.

У 1965 р. їй було присвоєно вчене звання доцента. М.Х.Агеєва - автор 24 наукових праць. Основним напрямком наукових досліджень кафедри в цей період було вивчення стану серцево-судинної системи при різних інфекційних захворюваннях. У 1968 р. Харківський медичний стоматологічний інститут за рішенням Ради Міністрів УРСР переведений у м. Полтаву. Курс інфекційних хвороб з епідеміологією очолила доцент М.X. Агеєва. В цей час асистентами кафедри працювали досвідчений лікар-інфекціоніст М.К.Шульга, к.мед.н. А.В.Єсипов, який закінчив аспірантуру з інфекційних хвороб при Харківському медичному стоматологічному інституті. Співробітники кафедри в співпраці з науковцями кафедри терапевтичної стоматології виконували наукові праці присвячені дослідженню особливостей клінічного статусу та бактеріологічного пейзажу пародонтальних синдромів на фоні патології травного тракту. З обранням у 1975 р. на посаду доцента, к.мед.н. А.М. Демидової колектив розширився, і наступного, 1976 р. курс був перетворений у кафедру інфекційних хвороб з курсом епідеміології. Кафедра поповнилась новими співробітниками: з 1975 р. асистентами на кафедрі працюють к.мед.н. А.П. Федоріна, з 1977 р. – к.мед.н. Л.Ф. Богініч, Є.І. Стогній і В.А. Сорокін, з 1980 р. – Г.М. Дубинська, з 1993 р. – О.М. Ізюмська. З виходом на пенсію доцента А.М. Демидової завідувачем курсу епідеміології був призначений доцент А.В.Єсипов.

У 1975 р. кафедру очолив представник київської школи інфекціоністів доцент П.М. Козюк. У 1967 р. він захистив кандидатську дисертацію “Виділення фолієвої кислоти та рибофлавіна у хворих на лямбліоз та деяки біологічні властивості лямблій”, а в 1990 - докторську дисертацію "Патогенез, клініка, діагностика і лікування лямбліозу і його мікст-форм із дизентерією". У 1991 р. П.М. Козюку присуджено вчене звання професора, у 1992 - обраний дійсним членом Української академії наук національного прогресу. Професор П.М. Козюк є автором розділу методичного посібника "Геронтологія і геріатрія ", "Особливості перебігу інфекційних хвороб у осіб похилого і старческого віку", розділу "Інфекційні хвороби" підручника "Основи сімейної медицини", навчальних посібників: “Невідкладні стани та інтенсивна терапія в інфекційній клініці”, “Ангіни у практиці стоматолога”, “Слизові оболонки порожнини рота за інфекційних хвороб”, “Гострі респіраторні вірусні інфекції”, “Інфекційні хвороби (супутник студента)”. Професор П.М. Козюк є автором 161 наукової праці.


З 2001 р. на посаду завідувача кафедри призначена доктор медичних наук Г.М.Дубинська. Випускниця Полтавського медичного стоматологічного інституту, в 1989 р. вона захистила кандидатську дисертацію "Особливості перебігу вірусного гепатиту А у пацієнтів з дефіцитом секреторного IgA", а в 1999 р. - докторську дисертацію на тему "Клініко-патогенетичне значення порушень у системі антиоксидантного захисту при дифтерійній інфекції та розробка методів їх корекції". Наукові пошуки Г.М.Дубинської різнобічні, її роботи присвячені дослідженню патогенезу та розробці методів лікування хворих на інфекційні недуги з дефіцитом секреторного IgA , з'ясуванню механізмів порушень у системі антиоксидантного захисту та визначенню ролі вільнорадикальних механізмів у патогенезі інфекційних захворювань, розробці методів корекції цих порушень з метою попередження розвитку ускладнень та тяжкого перебігу хвороби, дослідженню специфічної фармакологічної активності біологічно-активних речовин рослинного походження, розробці та втіленню у виробництво препаратів з ехінацеї пурпурової та інших препаратів антиоксидантної та імуномодулюючої дії, оцінці ефективності їх застосування в інфекційних хворих та людей зі зніженим рівнем резистентності, розробці сучасних підходів до діагностики і лікування інфекцій TORCH – комплексу, з’ясуванню особливостей перебігу і лікування мікст-форм вірусних гепатитів з герпетичними інфекціями, удосконаленню методів діагностики та профілактики гепатитів з парентеральним механізмом передачі тощо. Г.М.Дубинська лікар-інфекціоніст вищої категорії, автор 231 науково-методичних праць і 14 патентів України і Росії.

Нині на кафедрі працюють:

Доцент, к.мед.н. О.М.Ізюмська в 1998 р. захистила кандидатську дисертацію на тему: "Роль реакцій перекисного окислення ліпідів у патогенезі дифтерійного міокардиту", займається дослідженням сучасних підходів до діагностики та лікування інфекцій TORCH-комплексу; парентеральних гепатитів займається розробкою навчально-методичної документації для лікарів фаху "Загальна практика - сімейна медицина". О.М. Ізюмська лікар-інфекціоніст вищої категорії. Відповідає за лікувальну роботу кафедри і організацію навчального процесу на факультеті післядипломної освіти. Автор 113 науково-методичних праць. Співавтор навчально-методичного посібника "Профілактична та протиепідемічна робота в практиці сімейного лікаря" - Полтава, "Гротеск", 2003.- 144 с. та методичних рекомендацій "Токсоплазмоз. Клініка, діагностика та лікування", - Полтава, 2002. - 24 с.;







 

Доцент, к.мед.н. Т.І.Коваль в 2001 р. захистила кандидатську дисертацію на тему: "Виявлення пріонових захворювань людини і обґрунтування принципів епідеміологічного нагляду та профілактики їх в Україні", працює на кафедрі з 2001 р.; займається проблемами вірусних гепатитів, СНІДУ та профілактики внутрішньолікарняних інфекцій. Т.І. Коваль лікар-інфекціоніст другої категорії. Відповідає за учбово-методичну роботу з інфекційних хвороб та епідеміології зі студентами медичного і стоматологічного факультетів. Автор 44 науково-методичних праць;










Доцент, к.мед.н. В.А.Полторапавлов в 1992 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: "Квантова гемотерапія і ангіопротектори у лікуванні хворих ішемічною хворобою серця із спадковою схильністю". З 1992 р. працює на кафедрі інфекційних хвороб, займається дослідженням мікроциркуляторного гемостазу і впровадженням методів квантової терапії у лікуванні інфекційних хворих. В.А. Полторапавлов лікар-інфекціоніст вищої категорії. Автор 65 науково-методичних праць;








Доцент, к.мед.н. А.В.Єсіпов в 1971 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: ”Нуклеїновий обмін у хворих, які раніше лікувалися пеніциліном, преднізолоном, пентоксилом і нуклеїновою кислотою”. А.В. Єсіпов лікар-інфекціоніст вищої категорії. Займається проблемою профілактики внутрішньолікарняних інфекцій. Відповідає за охорону праці на кафедрі. Автор 67 науково-методичних праць і 1 винаходу;
асистент, к.мед.н. Л.Ф. Богініч, в 1970 р. захистила кандидатську дисертацію на тему: “Вплив магнітних полів на імунобіологічну реактивність організму”, брала участь у розробці заходів щодо ліквідації опісторхозу в Полтавській області, займається проблемами вірусних гепатитів, кишкових інфекцій та ін. Л.Ф. Богініч лікар-інфекціоніст вищої категорії. Відповідає за лікувальну роботу. Автор 77 науково-методичних праць і 4 винаходів.;

Асистент, к.мед.н. Н.З.Баштан в 1996 р. захистила кандидатську дисертацію на тему : "Особливості клінічного перебігу та лікування опісторхозу у пацієнтів з недостатністю slg A", досліджує особливості перебігу та лікування кишкових інфекцій у пацієнтів похилого віку. Н.З. Баштан лікар-інфекціоніст вищої категорії. Відповідає за профспілкову роботу кафедри. Автор 42 науково-методичних праць і 1 винаходу;

Асистент, к.мед.н. Н.П.Лимаренко в 1987 р. захистила кандидатську дисертацію на тему: "Вплив фтористої інтоксикації на енергетичний метаболізм у міокарді при гіпоксії та лікувальний вплив ГБО”; на кафедрі - з 1993 р., продовжує дослідження з оцінки ефективності ГБО в комплексній терапії хворих з інфекційними недугами. Н.П. Лимаренко лікар-інфекціоніст вищої категорії. Відповідає за виховну роботу зі студентами медичного і стоматологічного факультетів. Автор 53 науково-методичних праць і 1 винаходу;




Асистент, к.мед.н. О.М.Минак в 2006 р. захистила кандидатську дисертацію на тему: "Клініко-патогенетичні особливості гострого гепатиту В у осіб із хронічними запальними захворюваннями дихальних шляхів", займається дослідженням ефективності застосування антиоксидантів рослинного походження в комплексній терапії хворих на вірусні гепатити. О.М. Минак лікар-інфекціоніст другої категорії. Відповідає за роботу студентського гуртка. Автор 51 науково-методичних праць;

Асистент, к.мед.н. Т.В.Кузь в 2007 р. захистила кандидатську дисертацію на тему: "Епідеміологічна характеристика та профілактика гепатитів В і С в Полтавській області". Кузь Т.В. лікар-епідеміолог першої категорії. Відповідає за наукову роботу кафедри. Займається удосконаленням методів діагностики та профілактики гепатитів з парентеральним механізмом передачі. Автор 32 науково-методичних праць;

Асистент В.А.Боднар у 2009 році захистив кандидатську дисертацію на тему: "Клініко-патогенетична характеристика хронічного гепатиту С у осіб інфікованих вірусом Епштейна-Барр". Автор 36 науково-методичних праць;

Асистент Т.М.Котелевська виконує кандидатську дисертацію на тему: "Клініко-патогенетична характеристика гострого гепатиту В у осіб інфікованих вірусом простого герпесу". Автор 29 науково-методичних праць;

Заочний аспірант Т.С.Ульянець виконує кандидатську дисертацію на тему «Клініко-патогенетичні особливості ХГС у ВІЛ-інфікованих, підходи до діагностики та лікування»". Автор 2 науково-методичних праць;

Магістрант Аглічев Є.О. - виконує магістерську роботу на тему “Клініко-епідеміологічні аспекти вакцинопрофілактики кору у дорослих”. Автор 4 науково-методичних праць;

Наукова робота ведеться у декількох напрямках:

- клініко-патогенетичні особливості мікст-форм інфекційних хвороб, підходи до діагностики та лікування;
- підвищення ефективності профілактики внутрішньолікарняного інфікування збудниками парентеральних інфекцій за рахунок активного виявлення прихованих джерел інфекції та удосконалення протиепідемічних заходів.

Напрямки наукових досліджень плануються згідно аналізу стану інфекційної захворюваності в Полтавській області. На сьогодні в регіоні залишається актуальною проблема вірусних гепатитів, герпетичних та керованих засобами імунопрофілактики інфекцій.

Співробітники кафедри впроваджують результати наукових досліджень у практику охорони здоров'я м. Полтави та області, у роботу інфекційних стаціонарів м. Київ (міська клінічна лікарня № 15) та м. Харків (Харківська обласна клінічна інфекційна лікарня):

1. Інформаційні листи:
«Удосконалення контролю якості передстерилізаційного очищення з використанням тесту «Гемофан», №44-2006.
«Методика первинного клініко-епідеміологічного скринінгу донорів щодо можливого інфікування HBV і HCV», №136-2008.

2. Акти впровадження:
«Удосконалення діагностики і розробка критеріїв прогнозування перебігу хронічного гепатиту С, поєднаного з реплікативною формою хронічної Епштейна-Барр вірусної інфекції на підставі вивчення особливостей клінічних проявів, біохімічних показників та морфологічних змін у печінці».
«Лікувально-діагностична тактика та активне диспансерне спостереження хворих на поєднані хронічні форми гепатиту С та Епштейна-Барр вірусної інфекції».
«Удосконалення лікувально-діагностичної тактики хворих на поєднані хронічні форми гепатиту С та Епштейна-Барр вірусної інфекції».
«Удосконалення діагностики Епштейна-Барр вірусної інфекції».
«Визначення віддалених наслідків інфекційного мононуклеозу в осіб молодого віку».
«Диспансерне спостереження за реконвалесцентами інфекційного мононуклеозу».