Кафедра заснована у 1921 році в складі одонтологічного факультету Харківського медичного інституту.Завідувачі кафедрою: Данилевський В.Я., академік - завідував кафедрою в період з 1921 по 1926 р. один з основоположників електроенцефалографії; автор підручника «Фізіологія людини (видання 1913-1916 p.); Фольборт Г.В., професор - завідував кафедрою в період з 1926 по 1931 p., створив навчання про фізіологію процесів виснаження і відновлення; розробив методи одержання фістули жовчного міхура; Воробйов А.Н., професор - завідував кафедрою в період з 1931 по 1945 р. займався проблемами у фізіології травлення; описав вплив симпатичного відділу вегетативної нервової системи на діяльність травлення; Каплан П.М., професор - завідував кафедрою з 1945 по 1954 p., вивчав вплив паращитоподібних залоз на регуляцію обміну кальцію в організмі; Фуголь О.М., професор - завідувала кафедрою з 1954 по 1972 p., вивчала вплив кори головного мозку на вегетативні функції організму; трофічні функції нервової системи і розвиток нервової дистрофії.









З 1973 року по 2006 рік завідував кафедрою Міщенко В.П., професор , доктор медичних наук, Заслужений діяч науки і техніки України, академік Нью-Йоркської академії наук, лауреат конкурсу ім. академіка Маньковского Б.М. Народився у 1940 році. Закінчив медичний інститут (Чіта, Росія) у 1962 році. З 1962 року по вересень 1973 року - асистент, доцент кафедри нормальної фізіології Чітинського медичного інституту (Росія). У 1966 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Експериментальні гемолитичні стани і згортання крові» (м. Новосибірськ). У 1973 році захистив докторську дисертацію на тему: «Судинна стінка як еферентний регулятор процесу згортання крові і фібринолізу» (м. Новосибірськ). Підготував 12 докторів і 53 кандидатів наук.  На теперішній час працює професором кафедри.

Опублікував 412 наукових праць, серед яких 15 монографій, 16 навчальних посібників, серед яких найбільш важливими є наступні журнальні статті:
1. «До механізму розвитку адреналінової гіперкоагуляції», Фармакологія і токсикологія, 1967.-№4.-С.463-468.
2. «До механізму змін згортання крові при гіпоксії», Бюлетень експериментальної біології і медицини, 1968.Т№9.-С.29-33.
3. «До механізму дії вазоактивних речовин на згортання крові і фібриноліз», COR ETVASA, 1972.-№4.-С.156-163.
4. «Про роль серця і судин у регуляції згортання крові і фібринолізу» Кардіологія, 1973.-№4.-С.145-154.
5. "Взаємовідношення між коагулюючими і електричними властивостями м'язової тканини в процесі її діяльності», Фізіологічний журнал, 1978.-№2.- С.229-233.
6.«Фізіологічні механізми підтримки резервних можливостей антиоксидантної і згортаючої систем крові,», Фізіологія людини, 1986. -36.- С.1031-1033.
7.«Кореляція антиоксидантної і згортаючої системи крові у фізіологічних умовах», Фізіологічний журнал, 1989.-№1.- С.9-13.
8.«Судинна стінка як еферентний регулятор фізіологічної антиоксидантної системи, гемостазу і фібринолізу в умовах норми і патології», Проблеми екології та медицини, 2000.-№2-3.- С. 20-23.
9.«Асиметрія прокоагулянтних та фібринолітичних компонентів у парних скелетних м'язах у щурів у нормі та при гострій ішемії головного мозку справа та зліва", Проблеми екології та медицини. 2002.-№3-4, -С. 6-9.
10.«Еферентна роль парних органів (півкуль мозку, м'язів кінцівок) у регуляції згортання крові", Буковинський медичний вісник. 2003.-№1-2.- С. 145-147.

Опубліковано монографії
1. «Біоенергоінформатика і кров». Краснодар. 1998.- 98 с.(Губкін- Матейскі С.О., Міщенко В.П.)
2. «Фізіологія гемостазу і ДВЗ- синдром» . Полтава: Укручётвидавництво, 1998.-164 с.(Міщенко В.П.).
3. «Проблеми гемостазу в неврології» Київ: Здоров'я, 2000.- 154с. (Грицай Н.М., Міщенко В.П.).
4. «Пародонт і гемостаз» Полтава: Рік, 2001.-151 с. (Міщенко В.П., Силенко Ю.І.).
5. «Слинні залози. Біохімія, фізіологія, клінічні аспекти». Томськ: Вид-во НТЛ, 2002.-124 с. (Тарасенко Л.М., Суханова Г.А., Міщенко В.П., Непорада К.С.)
6. «Фізіологія системи гемостазу». Полтава: АСМВ, 2003.-124 с. (Міщенко В.П., Міщенко І.В.).
7. «Вплив фізичних факторів на гемостаз». Полтава: АСМВ, 2003.- 132с. (Міщенко В.П., Міщенко С.В.).


З 1.09.2006 року кафедрою завідує Міщенко Ігор Віталійович. У 1986 році закінчив Полтавський медичний стоматологічний інститут, медичний факультет. До 1991 року працював терапевтом в 2 міськ лікарні м. Полтава. З 1991 по 2000 рік головним лікарем Горбанівського геріатричного будинку-інтернату. З 1996 року за суміцниствов працював асистентом курсу геронтології УМСА. На кафедрі нормальної фізіології працює з 2000 року.  Кандидатську дисертацію на тему «Тромбоцитоактивні властивості нирок у нормі і при активації перекисного окислення ліпідів» захистив у 1990 році, м. Львів. Докторську дисертацію на тему «Еферентна роль різних органів і тканин в регуляції гуморальних захисно-пристосувальних систем (антиоксидантної, гемостазу і фібринолізу) в нормі та при патології» захистив у 2006 році, м. Харків. З 2002 року доцент кафедри. Має 74 друкованих робіт, в тому числі 6 монографій, 8 навчальних посібників.

Опубликовані монографії:
Фізіологія системи гемостазу. - Полтава: АСМИ, 2003. –124 с. /Міщенко В.П./
Физическая активность, гемостаз и здоровье. - Полтава: АСМИ, 2004. – 144 с. /Мищенко В.П., Ерёмина Е.Л./
Питание, гемостаз и здоровье. - Полтава: АСМИ, 2004. – 116 с. /Мищенко Вю.П., Муляр Л.А./
Перекисное окисление липидов, антиоксиданты и гемостаз. - Полтава: АСМИ, 2005. – 159 с. /Мищенко В.П., Цебржинский О.И./
Асимметрии крови и её свёртывания - Полтава: АСМИ, 2005. – 126 с. / Мищенко В.П., Ю.М.Гришко, О.В.Коковская, И.В.Мищенко, С.В.Мищенко, Е.В.Ткаченко, Е.А.Торяник, Е.А.Якина/
Групи крові, гемостаз, харчування та здоров’я. –Полтава: АСМИ, 2007. – 119 с. /Міщенко В.П., Лобань Г.А./
Підготував як науковий керівник ученицю Гришко Ю.М. - захистила кандидатську дисертацію в листопаді 2007 р., м. Одеса..


Запорожець Тетяна Миколаївна, д.м.н., професор. У 1988 році закінчила Київський Національний університет ім. Т.Г.Шевченка, біологічний факультет. З вересня 1989 року працює на кафедрі нормальної фізіології. Захистила кандидатську дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата біологічних наук: «Функціональні зміни в системі еритрону тварин і людини при променевому пошкодженні і їхній корекції поліпептидним біорегулятором, отриманим з еритроцитів», 1993 р. Сімферопольський державний університет. Захистила докторську дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора медичних наук: «Комплекс пептидних фрагментів гемоглобіну: роль у регуляції системи крові»,2003 p., Інститут фізіології НАН України ім.О.О. Богомольца, м. Київ. Має 120 наукових праць, монографію, патент на одержання біологічно активної речовини з фрагментів гемоглобіну. На даний час заплановано два дисертанти.






Весніна Людмила Едуардівна, д.мед.н., доцент. У 1991 році закінчила з відзнакою лікувальний факультет Полтавського медичного стоматологічного інституту за спеціальністю “лікувальна справа”. У 1991-1994 роках навчалась в аспірантурі на кафедрі нормальної фізіології. У 1994 році захистила кандидатську дисертацію “Роль функціонального стану еритроцитів і його модуляції цитомедінами в реакціях перекисного окислення ліпідів і гемостазу (експериментальні дослідження)”, м. Харків. З 1994 по 1999 роки працювала асистентом кафедри нормальної фізіології Української медичної стоматологічної академії. З 1999 року – доцент цієї ж кафедри. У 2006 році захистила докторську дисертацію “Фізіологічна регуляція функціонального стану мембран лімфоцитів периферійної крові пептидним комплексом нирок”. Автор 85 наукових та навчально-методичних друкованих робіт, серед яких 2 монографії та патент України на винахід “Спосіб моделювання поверхневих рецепторів лімфоцитів”. Заплановано учня-дисертанта: пошукач НДІ ГІОРПФ дослідник-стажист Солохіна І.Л. з темою «Дослідження механізмів секреції та особливостей локалізації пептидного комплексу кіркової речовини нирок за фізіологічних умов та при різних експериментальних станах».







Жукова Марина Юріївна, к.б.н., доцент, завуч кафедри. У 1982 році закінчила Іркутський державний медичний інститут. З 1984 року навчалась в аспірантурі на кафедрі гістології Ленінградського санітарно-гігієничного інституту ім. І. Мєчнікова. У 1988 році закінчила ії і у 1990 pоці захистила кандидатську дисертаціюз теми: «Морфологічні аспекти жовчеутворення у деяких хребетних і людини» . На кафедрі працює з 1989 року . Має 63 наукових та навчально-методичних друкованих робіт. Відповідальна за організаційно-методичну роботу.














Соколенко Валентина Миколаївна, к.б.н., доцент, старший науковий співробітник. У 1989 році закінчила природничий факультет Полтавського державного педагогічного інституту ім. В.Г.Короленка. З 1990 року працює в Українській медичній стоматологічній академії, з вересня 1993 року на кафедрі нормальної фізіології. Захистила кандидатську дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата біологічних наук: «Роль поліпептидів слинної залози в регуляції вільнорадикального окислення, фізіологічної антиоксидантної системи і гемостазу у тварин», 1994 p., Сімферопольський університет. Має 93 наукові праці, патент на винахід «Спосіб одержання речовини для лікування захворювань щитоподібної залози». З 2009 року – завуч кафедри.










Моргун Зайтуна Камілівна, к.б.н., доцент. У 1976 році закінчила Московський державний університет ім. Ломоносова, факультет психології. З 1987 року працює на кафедрі нормальної фізіології. Захистила кандидатську дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата біологічних наук: «Функціональні властивості системи згортання крові в залежності від особливостей психофізіологічного статусу людини», 1993 р. Сімферопольський державний університет. Кількість публікацій -36.









Павленко Ганна Петрівна, к.м.н., доцент. У 1981 році закінчила Полтавський медичний стоматологічний інститут, медичний факультет. На кафедрі працює з 1989 року. Кандидатську дисертацію на тему « Вільнорадикальні, антиокислювальні та гемокоагуляційні процеси в нормі, при експериментальній патології серця та їх лімітування пептидним біорегулятором" захистила в 1993 році, м. Харків. Має 55 друкованих праць. Відповідає за виховну роботу кафедри.

Коковська Оксана Валеріївна, к.м.н., асистент. У 2000 році закінчила Українську медичну стоматологічну академію, медичний факультет. На кафедрі працювала з 2001 року по 2004 рік аспірантом. З 2004 року – асистент кафедри. У 2004 році захистила кандидатську дисертацію «Особливості згортання крові в симетричних ділянках системи кровообігу у людей та тварин» (м. Донецьк). Має 26 друкованих праць, в тому числі 1 монографію, 3 навчальних посібника.

Ткаченко Олена Вікторівна, к.м.н., асистент. У 2000 році закінчила Українську медичну стоматологічну академію, медичний факультет за спеціальністю «лікувальна справа». На кафедрі працює з 2001 року. Має більше 50 наукових робіт українською, російською та англійською мовами. Тема кандидатської дисертації: «Особливості реології та еритроцитарної ланки гемостазу в симетричних регіонах кровообігу у тварин та людей» (Вінниця, 2007). З 2001 року і понині є відповідальною за роботу студентського наукового гуртка кафедри.


Якіна Олена Олександрівна, асистент. У 2000 році закінчила Українську медичну стоматологічну академію, медичний факультет. На кафедрі працювала з 2001 року по 2004 рік аспірантом. З 2004 року ассистент кафедри. Захистила кандидатську дисертацію в січні 2009 р. на тему: «Асиметрія гемостазу в парних органах у людей та тварин»(Вінниця). Має 19 друкованих праць.














Філоніч Олена Олександрівна, асистент. У 2006 р. закінчила УМСА, медичний факультет. 2007 р. закінчила магістратуру. Працює на кафедрі з вересня 2009 р.















Навчальний процес на кафедрі
Особливістю навчального процесу на медичному, стоматологічному і медсестринському факультеті академії є те, що при організації лабораторних занять на кафедрі нормальної фізіології перевага віддається максимальному використанню клінічних методів дослідження, здійснюваних на людині.

Зокрема, широко використовується запис, аналіз і розшифровка таких клінічних (фізіологічних) показників, як злектроміографія, електрокардіографія. фонозлектрокардіографія, реографія, реоенцефалографія, електроенцефалографія. спірографія й інших. На стоматологічному факультеті, крім того, електроміографія жувальних м'язів, електропародонтографія, мастикоциографія.

Експерименти на тварин у більшості випадків замінені демонстрацією відеофільмів, у яких представлені основні закономірності функціонування окремих клітин, тканин і органів. Частина відеофільмів створені кафедрою, частина переписані з кінофільмів кафедри та інших джерел інформації.

При проведенні лабораторних робіт студенти використовують учбово-методичні посібники, розроблені на кафедрі (а також видані в інших Вузах і країнах). По всіх розділах фізіології нами підготовлені спеціальні посібники для лабораторних занять, у яких, крім цього, представлені теоретичні зведення по досліджуваному питанню. Наприклад, для студентів стоматологічного факультету навчальний посібник «Фізіологія ротової порожнини» (В.П. Міщенко, Л.Л. Гончаренко. Полтава : Промелектроніка, 1998. - 106 с.), «Фізіологія нервової системи і регуляція фізіологічних функцій». ( В.П. Міщенко, З.К. Моргун. Полтава: Освіта, 1997.- 72 с.), "Інтегративна діяльність мозку і поведінка" ( В.П. Міщенко, З.К. Моргун. Полтава: Освіта, 1997. -44 с.). Для студентів медичного факультету "Фізіологія серцево- судинної системи" (В.П.Міщенко, Л.Е. Весніна, І.П. Кайдашев. Полтава : НВП "Укрпромторгсервіс", 2001.-57с.

Такі учбово-методичні посібники дозволяють заглиблено, з урахуванням майбутньої професії, готуватися до лабораторних, самостійних занять і до іспитів. Вони призначені як для вітчизняних, так і для іноземних студентів, тому що видані на російській і українській мовах.

У процесі виконання ряду завдань під час лабораторних занять проводиться учбово-дослідницька робота, що дозволяє оволодіти навичками наукової праці в студентському гуртку, під керівництвом викладача. Результати такої роботи доповідаються не тільки на занятті наукового гуртка кафедри, але й на підсумкових наукових конференціях академії.

Наукова праця кафедри
З 1973 року і по сьогоднішній час проблема, що розробляє кафедра, зветься «Фізіологія і патологія гемостазу». У рамках цієї проблеми на кафедрі в різні роки (і в даний час) вивчалися наступні напрямки:

1. «Роль еритроцитів у регуляції гемостазу» показано, що судинно-тромбоцитарний і коагуляційний гемостаз у здорових людей різної групової належності за системою АВО неоднакові. Найбільш виражена гемокоагуляційна активність еритроцитів у осіб з антигеном «А» (II група крові). У них же й найбільш високий рівень реакцій перекісного окислення ліпідів (ПОЛ). Виділений з еритроцитів пептид «еритролін» впливає на процеси ПОЛ, активність фізіологічної антиоксидантної системи (ФАС) і гемостаз при різних фізіологічних і патологічних реакціях організму.

2. «Роль судинної стінки в регуляції згортання крові і фібринолізу» - показано, що в судинній стінці людини і різних лабораторних тварин наявні речовини, що впливають на гемостаз, вони можуть виділятися в кров при різних фізіологічних і патологічних станах. При порушенні симпатичного і парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи, дії вазоактивних (судинорозширюючих і судинозвужуючих) речовин відбувається звільнення в кровотік прокоагулянтів, антикоагулянтів, активаторів і інгібіторів фібринолізу.

3. «Взаємозв'язок системи гемостазу з ПОЛ, ФАС і імунітетом»- установлено, що чим вище рівень ПОЛ, нижче активність ФАС, тим активніше процес згортання крові. Таке взаємовідношення між цими системами лежить в основі розвитку багатьох патологічних процесів в організмі. Антиоксиданти та їхні комплекси можуть нормалізувати активований процес згортання крові. Висловлено гіпотезу про місцеву єдину захисну систему організму, що включає три складених її компоненти - згортання крові, антиоксидантна насиченість тканин, фібринолитичні її властивості.

4. «Пептидна регуляція системи гемостазу, ФАС і імунітету» - - численними експериментами із застосуванням пептидів, отриманих з різних тканин і органів (судин, нирок, печінки, серця, мозку, селезінки, еритроцитів і інших), показано, що вони є модуляторами системи гемостазу, ФАС і імунітету. Більшість з них мають специфічні властивості, переважно діючи на ці функції у тих органах і тканинах, з яких вони виділені.

5.«Немедикаментозні шляхи регуляції системи гемостазу, ФАС і імунітету» -доведено, що регулярні фізичні вправи (на прикладі дозованого адаптивного бігу) нормалізують не тільки показники роботи системи кровообігу (пульс, тиск), але й гемостаз, ФАС і імунітет. Обмеження в їжі і часткове голодування знижують процеси згортання крові, активують ФАС і імунітет, надмірне харчування висококалорійною їжею викликає зворотні зрушення. Біоенергоінформаційні впливи (біопольові, безконтактні) на кров модулюють у ній показники гемостазу, ФАС і імунітету.

6.«Роль тканин пародонта, слинних залоз у регуляції захисних систем крові в порожнині рота» - виявлена в слині, тканинах пародонта і слинних залоз велика кількість речовин, що впливають на мікроциркуляторний і коагуляційний гемостаз, активність ФАС і імунітет. Від їх якісної і кількісної складу залежить розвиток патологічних процесів у порожнині рота і слинних залоз. Виділено і вивчено пептиди слинних залоз і тканин пародонта, що модулюють процеси ПОЛ, гемостазу й імунітету при експериментальних патологічних станах у тканинах пародонта (пародонтит) і слинних залозах (запалення).

За матеріалами даних напрямків кафедрою проведено 19 наукових конференцій, симпозіумів і шкіл міжвузівського характеру. Опубліковано більше 1000 робіт.