"УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ"

«СОБОРИ ЛЮДСЬКИХ ДУШ БЕРЕЖІТЬ»: ДО 100-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА

36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 23 ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія»

Студенти стоматологічного факультету курованих груп кафедри українознавства та гуманітарної підготовки стали одними з перших відвідувачів документальної виставки «Тільки коли працюю – живу», присвяченої 100-річчю з дня народження нашого земляка – славетного українського письменника, громадського діяча О.Т. Гончара, яка відкрилася 3 квітня 2018 року в Державному архіві Полтавської області.

На виставці представлено 46 документів (з них 7 текстових) за період 1918-2000 рр.

Виставка складається з трьох розділів. Представлені документи розповідають про основні етапи життя Гончара, його зв’язки з Полтавщиною. Відвідувачі виставки побачили копію актового запису з метричної книги Покровської церкви с. Кам’янки про народження Біличенка (Гончара) Олександра Терентійовича, світлини батьків, фото Гончара – студента Харківського університету. Експонуються документи і матеріали про перебування письменника на Полтавщині, його приязні стосунки з краянами. Представлені також обкладинка першого видання його найвидатнішого роману «Собор», лист творчої молоді Дніпропетровська щодо кампанії цькування цього твору тощо.

Науковий працівник архіву, який проводив ознайомчу бесіду, порадив студентам читати не лише твори Гончара, а і його щоденники, в яких він постає в зовсім незвичному ракурсі, й зазначив, що відкидати радянських письменників, не знаючи обставин, у яких вони жили і творили, — це помилка: «Гончар був «роздвоєний». Його твори здебільшого ідеологічно вивірені, але роман «Собор» був спробою вирватися з комуністичного полону. Влада впізнавала себе в героях твору і розпочала цькування. Творчість Гончара заслуговує на повагу і водночас вимагає критичного осмислення. Заслуговують на повагу і його вчинки: так, ще будучи членом компартії, він не побоявся виступити на установчому з’їзді Народного Руху, а згодом підтримати голодуючих студентів». Студенти з цікавістю слухали про те, що роман «Собор» почався з намірів комуністичної влади знищити в м. Новомосковську козацький собор, унікальну пам’ятку барокового зодчества. Робітники місцевого заводу нібито написали листа з проханням «прибрати» острівець релігійності. Проте люди виступили на захист собору і звернулися в т.ч. й до Олеся Гончара.

Про становлення світогляду письменника розповів студентам заступник директора Державного архіву Полтавської області історик Тарас Пустовіт: «З дитинства він засвоїв, що є офіційна, а є родинна, українська правда. Підтверджували це і трагічні події 30-х років, про які письменник згадує в щоденниках. Згодом, маючи доступ до влади, він працював на Україну. До нього як до депутата зверталися десятки людей, і він найбільше переймався збереженням українських пам’яток, української мови, літератури. Долучився до багатьох проектів, зокрема збереження музею І. Котляревського в Полтаві».

Відвідування виставки справило сильне емоційне враження на студентів академії, оскільки лікар має піклуватися не тільки про тіло, а і про «собори людських душ».