Науково-дослідний інститут генетичних та імунологічних основ розвитку патології та фармакогенетики

   

36011, Україна, м. Полтава,
вул. Шевченка, 23, ВДНЗУ УМСА, лабораторний корпус, 1 поверх
Телефон: +38 (0532) 56-22-43
Е-mail:genimmunins@gmail.com

Наукова робота


НАУКОВІ НАПРЯМКИ

Розробка стратегії використання епігенетичних механізмів для профілактики та лікування хвороб, пов’язаних із системним запаленням

№ ДР 0114U000784, фундаментальна, 2014-2016 рр.

Мета проекту – визначення та обґрунтування ролі епігенетичних факторів в патогенезі хронічного системного запалення, що є основою розвитку метаболічного синдрому, цукрового діабету 2 типу, серцево-судинної патології для розробки цільової стратегії використання новітніх ефективних методів профілактики та медикаментозної терапії.
Методи дослідження: молекулярно-генетичні, імуноферментні, біохімічні, імуногістохімічні, проточна цитофлюориметрія, методи опитування, інструментальні, статистичні.
В результаті виконання проекту створено новітню концепцію епігенетичного контролю розвитку хронічного системного запалення, який реалізується комплексною взаємодією генетичних факторів та провідних епігенетичних чинників, опосередковано наявністю поліморфних варіантів генів та змін рівня експресії структурних та сигнальних білків, компонентів ферментних систем, ефекторних молекул та рецепторів сигнальних каскадів ядерного фактору транскрипції κB та основних сигнальних систем.
Визначений зв’язок носійства алелі 12Ala поліморфізму Pro12Ala гена PPAR-γ2 з більш тяжким перебігом бронхіальної астми на фоні ішемічної хвороби серця. У молодих осіб з підвищеною масою тіла за умов позитивного енергетичного балансу визначено формування інсулінорезистентності, появу ознак хронічного системного запалення, зміни на рівні центральних механізмів регуляції енергетичного обміну та доведено ефективність фізіологічної корекції поєднанням обмеження калорійності харчового раціону та збільшення обсягу фізичної активності. Визначено провідну роль лептину в розвитку інсулінорезистентності та запальних проявів у вагітних жінок з ожирінням І та ІІ ступеня та встановлено взаємозв’язок між частотою ускладнень гестозами, дисфункцією плаценти та ступенем підвищення рівня лептину. У хворих на псоріаз встановлений взаємозв’язок між тяжкістю перебігу псоріазу та вираженістю метаболічних порушень і системного запалення. Визначений позитивний вплив фітоалексину ресвератролу на рівень системного запалення, покращення клінічного перебігу при стабільній ішемічній хворобі серця та доведений вплив на етіопатогенетичні механізми захворювання. Доведено клінічну ефективність включення піоглітазону в комплексну терапію пацієнтів з ішемічною хворобою серця на фоні хронічного системного запалення та пацієнтів з бронхіальною астмою на фоні ішемічної хвороби серця. Доведений інгібіторний ефект етилового ефіру 4-[2-гідрокси-2-(2-oксо-1,2-дигідро-індол-3-іліден)-ацетаміно]-масляної  кислоти та похідного 2-оксоіндолін-3-гліоксилової кислоти стосовно нейромедіаторного дисбалансу при експериментальному хронічному помірному стресі та експериментальному неврозі.

Розробка методики підбору контингенту для роботи, пов’язаної з біологічною безпекою на підґрунті виявлення індивідуальних особливостей генотипу

№ ДР 0114U000785, прикладна, 2014-2016 рр.

Мета проекту – визначення та обґрунтування провідної ролі  генетичних чинників, що зумовлюють сприйнятливість до інфекційних агентів та здатність до імунної відповіді, визначення на їх основі генетичних маркерів схильності індивіда до розвитку імуноопосередкованого патологічного процесу для формування цільової стратегії підбору контингенту для робіт, пов’язаних із біологічною безпекою.
Методи дослідження: молекулярно-біологічні, імуноферментний аналіз, статистичні.
В результаті виконання проекту створено новітню концепцію провідної ролі генетичних чинників, що зумовлюють підвищену схильність індивіда до розвитку імуноопосередкованого патологічного процесу.
Доведена молекулярна природа схильності індивіда до розвитку імуноопосередкованого патологічного процесу, діагностична та прогностична роль поліморфних варіантів генів Toll-подібних рецепторів, регуляторних білків ядерних рецепторів, що активують проліферацію пероксисом γ2, ядерного фактору транскрипції κB1, ендотеліальної NO-синтази, рецептору до ангіотензину II 1-го типу, ангіотензин-перетворюючого гену у сприйнятливості до інфекційних агентів і здатності до імунної відповіді. Отримані дані дозволили розробити та обґрунтувати цільову стратегію індивідуального генетичного прогнозування розвитку інфекційних захворювань на основі ідентифікації імуногенетичних маркерів та формування груп ризику схильності до імуноопосередкованих захворювань, принципи раннього використання профілактичних засобів.

 

Комплексне дослідження патогенетичної ролі субпопуляцій M1 та M2 макрофагів в розвитку хронічного обструктивного захворювання легень для розробки та обґрунтування персоналізованої терапії з врахуванням маси тіла

Фундаментальна, 2017-2019 рр. 

Мета проекту: комплексне дослідження патогенетичної ролі субпопуляцій M1 та M2 макрофагів в розвитку хронічного обструктивного захворювання легень для розробки та обґрунтування персоналізованої терапії з врахуванням маси тіла.
Актуальність роботи зумовлена не до кінця визначеними питаннями патогенезу та терапії хронічного обструктивного захворювання легень, поширеністю бронхо-легеневої патології у світі, зростаючим рівнем летальності від хронічного обструктивного захворювання легень та високим ступенем асоціації легеневої патології з надлишковою масою тіла та ожирінням, які обтяжують основне захворювання.
Дослідження основних сигнальних шляхів, які опосередковують процес поляризації макрофагів та залежність їх активації від чинників мікрооточення, рівня та антигенного профілю експресії поверхневих маркерів дозволить отримати принципово новітні дані стосовно функціональної активації вродженого та набутого імунітету.
Визначення тригерної ролі фенотипічного профілю макрофагів у патогенезі хронічного обструктивного захворювання легень дозволить  створити концепцію провідної ролі фенотипічної пластичності макрофагів в реалізації реакцій вродженого та набутого імунітету при запаленнях різної етіології бронхо-легеневої локалізації.
Буде створена генетична база даних, база зразків сироватки хворих на хронічне обструктивне захворювання легень, асоційованого із ожирінням для подальших перспективних досліджень.
За результатами проекту будуть розроблені патенти, нововведення в галузі охорони здоров’я, інформаційні листи, методичні рекомендації.

 

Розробка методів терапії запальної патології щелепно-лицьової ділянки, спрямованої на поляризацію субпопуляцій макрофагів

Прикладна, 2017-2019 рр. 

Мета проекту: розробка та обґрунтування методів терапії запальної патології щелепно-лицьової ділянки, спрямованої на поляризацію субпопуляцій макрофагів на основі визначення загальних ланок сигнальних шляхів, що опосередковують поляризацію макрофагів та ядерного фактору транскрипції κВ.
На сучасному етапі розвитку медицини збереження стоматологічного здоров’я визначає нормальне функціонування не тільки зубо-щелепної системи, а й усього організму в цілому, безпосередньо впливаючи на якість життя людини. У зв’язку з цим запальні захворювання є однією з актуальних проблем стоматології, значимість якої визначається не тільки поширеністю і тяжкістю запалень щелепно-лицьової ділянки, негативним впливом на організм в цілому, але й низькою ефективністю лікування.
Дослідження компонентів основних сигнальних шляхів, які опосередковують процес поляризації макрофагів та прозапального шляху ядерного фактору транскрипції κB субпопуляцій М1/М2 макрофагів, визначення впливу стану мікробіоценозу порожнини рота, факторів оточення, структурних та сигнальних білків, що опосередковують запалення органів порожнини рота та системне запалення, їх асоціації із ступенем тяжкості запальних процесів надасть можливість отримати новітні дані, які стосуються функціональної активації систем вродженого та набутого імунітету.
Вперше в результаті виконання проекту буде створена концепція провідної патогенетичної ролі загальних ланок сигнальних шляхів, що опосередковують поляризацію макрофагів та ядерного фактору транскрипції κВ в реалізації реакцій вродженого та набутого імунітету при розвитку запальних захворювань щелепно-лицьової ділянки та хронічного системного запалення, що стане теоретичним підґрунтям для розробки та використання новітніх схем профілактики та фармакогенетичної терапії.      
Буде сформована генетична база даних та база зразків сироватки хворих із запальними захворюваннями щелепно-лицьової ділянки та хронічним системним запаленням для подальших перспективних досліджень.
За результатами проекту будуть розроблені патенти, нововведення в галузі охорони здоров’я, інформаційні листи, методичні рекомендації.


На базі НДІ ГІОРПФ з 1997 року видається журнал «Проблеми екології та медицини», який включений до міжнародної індексації ISSN за номером 2073-4662.
Наразі журнал внесений до електронних баз даних наукової періодики: «Index Copernicus International», «Ulrich’s Periodicals Directory», електронної бібліотеки «eLIBRARY.ru», «Google Cholar».
Повнотекстова електронна версія статей надана на веб-сторінці www.umsa.edu.ua.
Адреса редакції:
36024, м. Полтава, вул. Шевченка 23,
тел. +38(05322)27637


Методична база:

Молекулярна біологія та генетика:

  • визначення поліморфізму генів методом полімеразної ланцюгової реакції (PCR)
  • визначення поліморфізму генів методом Real-time PCR:
  • визначення рівня експресії генів та білків Імунологія:
  • визначення мембранних та внутрішньоклітинних маркерів методом проточної цитофлюориметрії
  • дослідження рівня гормонів та цитокінів імуноферментним методом
  • визначення імуноглобулінів імуноферментним методом
  • проведення Вестерн- та дот-блотингу
  • визначення кисень активуючої здатності нейтрофілів (НСТ-тест), фагоцитарної активності, визначення активності ЛКБ, циркулюючих імунних комплексів

Імуногістохімія:

  • визначення в тканинах та клітинах експресії мембранних та внутрішньоклітинних маркерів

Гістологія:

  • декальцинація
  • виготовлення кріостатних та парафінових зрізів
  • фарбування препаратів

Культивування тканин:

  • культивування клітин

Біохімія:

  • визначення показників ліпідного та вуглеводного обмінів
  • дослідження активності ферментів

ПЕРЕЛІК ДИСЕРТАЦІЙНИХ РОБІТ СПІВРОБІТНИКІВ

Дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук:
Грицай Н.М. «Индивидуализация лечения больных с начальными нарушениями кровоснабжения головного мозга на основе изучения патогенетических механизмов». Спеціальність 14.00.13 - нервові хвороби, 1993 р.
Катрушов О.В. «Використання нових органоспецифічних поліпептидних препаратів для експериментальної терапії патологій, викликаних пошкоджуючими факторами навколишнього середовища». Спеціальність 14.00.25 - фармакологія, 1998 р.
Кайдашев І.П. «Регуляторний пептидний комплекс нирок: отримання, фізико-хімічні властивості, зв’язок з головним комплексом гістосумісності, імунобіологічні ефекти та розробка фармакологічної речовини». Спеціальність 14.03.08 - імунологія та алергологія, 1999 р.
Цебржинський О.І. «Прооксидантно-антиоксидантный гомеостаз животных в норме и при различных воздействиях».  Спеціальність 03.00.13 - фізіологія, 03.00.04 - біохімія, 2001 р.

Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук:
Цебржинський О.І. «Вплив фториду натрію на процеси вільнорадикального окислення і антиоксидантної системи». Спеціальність 03.00.04 - біохімія, 03.00.13 - фізіологія людини і тварин, 1992 р.
Кайдашев І.П. «Вплив поверхневих глікопротеїдів еритроцитів на взаємодію їх мембран з нейтрофільними лейкоцитами та лімфоцитами». Спеціальність 14.03.14 - імунологія та алергологія, 1995 р.
Куценко Л.О. «Фізіологічна активність поліпептидного комплексу, одержаного з тканин серця свиней - кордіолату». Спеціальність 03.00.13 - фізіологія людини і тварин, 1997 р.
Баштовенко О.А. «Пептидна регуляція захисних систем крові в умовах норми та при різних фазах експериментального запалення». Спеціальність  03.00.13 - фізіологія людини і тварин, 1998 р.
Беркало Л.В. «Вікові особливості взаємодії еритроцитів та лейкоцитів крові людини». Спеціальність 03.00.13 - фізіологія людини і тварин, 1999 р.
Гейко О.О. «Фізіологічна активність природного пептидного комплексу нирок та його синтетичних аналогів в умовах норми і експериментальних її порушень».  Спеціальність 03.00.13 - фізіологія людини і тварин, 1999 р.
Гаркович О.Л. «Фізіологічна активність пептидного комплексу печінки». Спеціальність 03.00.13 - фізіологія людини і тварин, 2000 р.
Квак О.В. «Вплив пептидного комплексу нирок на процеси секреції та реабсорбції в цьому органі». Спеціальність 03.00.13 - фізіологія людини і тварин, 2001 р.
Боброва Н.О. «Вплив основних медіаторних систем організму на експресію поверхневих глікопротеїдів лейкоцитів». Спеціальність 03.00.13 -фізіологія людини і тварин, 2002 р.
Ножинова О.А. «Вплив пептидного комплексу тимуса - тималіну та природного пептидного комплексу нирок на процеси апоптозу лімфоцитів периферійної крові за фізіологічних умов та модуляції активності їх внутрішньоклітинних регуляторних систем». Спеціальність 14.03.03 - нормальна фізіологія, 2003 р.
Рябенко В.В. «Роль пептидного комплексу тимуса - тималіну та природного пептидного комплексу нирок в регуляції процесів апоптозу тимоцитів за фізіологічних умов та модуляції активності їх внутрішньоклітинних регуляторних систем». Спеціальність 14.03.08 - імунологія та алергологія, 2004 р.
Шинкевич В.І. «Роль клітинних факторів імунітету тканин ясен в патогенезі генералізованого пародонтиту». Спеціальність 14.03.08 - імунологія та алергологія, 2005 р.
Куценко Н.Л. «Вплив антилейкотриєнів та антигістамінних препаратів 2-го покоління на імунну відповідь на ало- і гетеро антигени». Спеціальність 14.03.08 - імунологія та алергологія, 2006 р.
Ястремська І.А. «Регуляція гістаміном апоптозу лімфоїдних клітин». Спеціальність 14.03.08 - імунологія та алергологія, 2008 р.
Попова І.Б. «Стан імунітету у хворих на мікробну екзему з мікогенною алергією». Спеціальність 14.03.08 - імунологія та алергологія, 2009 р.
Мамонтова Т.В. «Апоптоз мононуклеарів периферичної крові при атопічній бронхіальній астмі». Спеціальність 03.00.09 – імунологія, 2009 р.
Левченко Л.Ю. «Роль поліморфізмів толл-подібних рецепторів 2 та 4 у патогенезі атопічного дерматиту». Спеціальність 14.03.08 – імунологія та алергологія, 2013 р.
Сакевич В.Д. «Роль поліморфізмів толл-подібних рецепторів 2,4 та галектину-10 в розвитку алергічного риніту». Спеціальність 14.03.08 – імунологія та алергологія, 2014 р.
Ляховська Н.В. «Поліморфізм генів толл-подібних рецепторів 2, 4 та білку клітин Клара в розвитку бронхіальної астми». Спеціальність 14.03.08 – імунологія та алергологія, 2015 р.



 

(C) 2008 Інформаційно-аналітичний центр ВДНЗУ УМСА

Головна || Новини || Історія || Ректорат || Факультети || Кафедри || Навчальний процес || Підрозділи || Журнали || Бібліотека || Студенти || Абітурієнтам || Конференції || Трибуна лікаря ||